Вчора придумала, сьогодні зробила.
Вирішили сходити в кіно. Не були там років 5, мабуть. Останній раз я дивилася там Грінча в канун нового року.
Сьогодні пішли на вже  славнозвісну стрічку Дюна.
Чомусь, в останню мить, я вирішила запропонувати і хлопцям піти з нами🙈

![IMG_20210922_203502.jpg](https://images.hive.blog/DQmdnmNrnZ8XhLoXSzeogMr8HwM1Ev7NasCBkr7BAZF5w6P/IMG_20210922_203502.jpg)

Чоловік бачив ранню екранізацію та читав кигу, то він ще на трейлері вдома мені все розсказав, але це і добре, тому що історія заплутана, на початок ми, звісно запізнилися і ще 4 рази посеред фільму виходили з середнім сином типу в туалет, а насправді йому сподобалася сушарка для рук😂
Тож мені важко скласти думку про сюжет, але реально гарно знято, от саме у цьому фільмі замислидась, як важлива не тельки гра актора, а робота цілої команди, що обирає ракурс, каже як подивитися і куди йти і складає все це по часточка. 
Музика чарівна. 
Старший дивився з відкритим ротом. 
Сказав сподобалось. 
А я думаю, що чого це я сама собі замість трьохгодинного розслабону влаштувала квест з забігами до сушарочки, за водмчкою і ще потім несла його з авто, тому що він заснув. 
Риторичне питання. 
То просто така любов🙃😅💜