«Я хотів би розглядати цей невеликий твір як свій перший…» пише Юнґер в післямові. Саме з цього роману я б радив новому читачу починати знайомство з Ернст Юнґером, а вже далі переходити до інших книг, виданих Видавництвом Жупанського і деякими іншими видавництвами.

https://cdn.rcimg.net/cryptotexty/3ddea352/2b1a2528c5bdfe9b993911595acf6a2f.jpg?width=700

«Африканські ігри» - автобіографічний твір. 1913 рік. Шістнадцятирічний Герберт Берґер не хоче вчитись в школі: «Відраза до всього корисного посилювалася з кожним днем. Читання і мрії були протиотрутою, але сфер, в яких можна було діяти, здавалися недосяжно далекими. Десь там я уявляв собі відважне чоловіче товариство, символом якого було табірне вогнище, а стихією - вогонь». Він купує в книгарні «Таємниці Темного континенту» та перетинає кордон, щоб приєднатись до французького Іноземного легіону. 

Дорога до Африки і легіону - довга й сповнена пригод. По дорозі ви побачите німецькі й французькі пейзажі, Марсель, і зрештою, Алжир. Більше 100 років минуло з часу тих подій, але типажі людей, події, атмосфера можуть здатись спільними й з сучасністю. Отримавши чимало пригод і вражень, але прагнучи нових мандрів Африкою, Герберт разом зі своїм душевним другом, великим любителем вина Бенуа (не плутати з філософом Аленом де Бенуа) здійснює СЗЧ. Але чи відбудеться повернення після СЗЧ? Які будуть наслідки? Чи чекає на нього арешт? Дізнаєтесь, прочитавши цю книгу. Юнґерівська ерудиція, згадки про багатьох відомих і маловідомих європейських письменників переплітається з романтикою подорожей і в цілому ця книга з тих, що захоплює.