![](https://images.ecency.com/DQmdLnnztFUYHxXdVAoakQx8YeaRxX2o8NXVqLhr8vKtK9M/dsc_6316.jpg)

Оскільки в мене є старенька машина, яку не так сильно шкода добивати по вкрай поганих гірських дорогах, то мій товариш по роботі попросив допомогти йому привезти деякі речі його стареньким родичам у віддалене село на схилах гірського хребта Свидовець. Ми наповнили багажник різними старими речами, які вже є непотрібними в місті, але ще можуть стати в нагоді далеко від цивілізації, заїхали в аптеку по ліки і вирушили в дорогу.

Гірські дороги це окрема історія. Після кожної зливи з крутого схилу гори дорогою біжить бурхлива річка. Кілька таких злив і дорогу розмиває, а від асфальту мало що залишається. Це справжній ріг достатку для чиновників, які безкінечно займаються ремонтом доріг. Попри численні ремонти, я їхав, оминаючи величезні ями, і тільки зрідка мені вдавалося досягти швидкості хоча б 30 км/год щоб перейти на третю передачу. Дорога була важкою.

![](https://images.ecency.com/DQmRgB5YPKRELsY7GmFHmzD9PSLT7HGBXzYPrPswhqoQcU3/dsc_6293.jpg)

Саме село не було таким селом, до якого я звик. Хата від хати тут може знаходитися на відстані більше кілометра. Тут дуже тихо і спокійно. Мимоволі можна забути, що в країні війна, адже тут нічого не прилітає і навіть не звучить повітряна тривога.

![](https://images.ecency.com/DQmPbqnLye1rYRR8WwCkRa9Akc42S4XmgTVeyj567PpxqYf/dsc_6288.jpg)

Дуже скоро виявилося, що я помиляюся. Війна є і тут. Із села, в якому мабуть налічується не більше 30 хат, на передовій воює 5 хлопців.

Більшість жителів села це старенькі люди. Проте вони щодня моніторять новини і в курсі всіх подій. Дехто виписує газети. Я був свідком як бідна поштарка змушена долати чималий кілометраж велосипедом щоб доставити пресу. Але більшість все таки черпає інформацію з інтернету та телебачення.

Я пробув у селі зовсім недовго, однак встиг поспілкуватися з десятком жителів. Їм було цікаво хто ж то такий приїхав. Раніше сюди часто заходили туристи, які йшли в похід на Свидовець. Зараз їх набагато менше, людям не до туризму.

Життя в такому селі є дивовижним. Виходиш з хати на дорогу, а тут такий краєвид:

![](https://images.ecency.com/DQmNiwrkbBroSSRmjNS3v4HJxi9WNS773LNFbcPw4XojimC/dsc_6292.jpg)

Але місцеві цього не помічають, як не помічають надзвичайно чистого повітря. Все би тут було чудово, але з джерел доходу лише пенсія. Якби в селі була робота, то тут би проживало набагато більше молодих сімей. Ті молоді сім’ї, які залишилися, жили за рахунок заробітків за кордоном. Зараз вони виживають з власного городу.

Я не писатиму назву села, оскільки мене про це попросив товариш по роботі, з яким я їхав. Не знаю чому він такий секретний... Але хочу сказати, що з кожним днем я усвідомлюю якою неповторною є наша країна. Це дар і одночасно прокляття, адже такий ласий шматочок зажди буде хтось хотіти загарбати.