Дослідження радянських плакатів часів Брєжнєва(2ч)
hive-165469·@supremewitch·
0.000 HBDДослідження радянських плакатів часів Брєжнєва(2ч)
▪️ Військово-патріотична тема в українському плакаті – одна з найбільш розроблених і гідно представлена зібранні. Наприкінці 1970-х років ця тема набула певної монументальності, побудованої на високих узагальненнях форми і активному, умовно взятому кольорі (серія О.Ворони «Служимо Радянському Союзу», 1978 р., К. Кудряшової «За мир» 1978 р.). ▪️На початку 1970-х років зростає актуальність теми боротьби за мир у зв’язку з загостренням міжнародних відносин. Плакати репрезентували міф про СРСР як борця за мир проти американської агресії (О. Лемберський «Зупинити агресора!» (1968); К. Агніт-Следзевський «На голови катів впаде народний гнів! План воєнної агресії США у В’єтнамі» (1966); Ю. Мохора «В’єтнам переможе!» (1969), Л. Ю. Канторовича «Свободу на- роду Чілі!» (1976), формували образ ворога-агресора, а також демонстрували свою прихильність до «миру в усьому світі»   ▪️Для розкриття теми праці в українському друкованому плакаті зазначеного періоду продовжують використовуватися традиційні стереотипні прийоми: абстрактно-схематичний герой зображений на певному фоні, наділений узагальненими рисами, який живе у щасливому суспільстві з постійно зростаючим добробутом. У плакатах проголошується відсутність у Радянському Союзі експлуатації людини людиною, високий статус «робочої людини», яка повинна відчувати себе активною силою. Плакат застерігав від рецидивів міщанської, дрібнобуржуазної психології, пропагуючи комуністичну мораль. У руслі цієї традиції виконано плакати О. Аб- рамової, В. Бахіна, В. Бистрякова, Ф. Глущука, І. Дзюбана, Г. Кислякової, Ю. Мохора, Я. Райзіна, О. Семенка, О. Терентьєва та багатьох інших. Та все частіше майстри плаката почали відходити від традиційних схем, використовуючи метафору. Як, наприклад, у плакаті «Всі на свято праці!» (1982) художника О. Лемберського. За такою ж композиційною схемою побудована і більшість плакатів, присвячених В. І. Леніну. Власне, ленініана в плакаті, що розпочалася в часи хрущовської «відлиги», знайшла подальше продовження і потужний розвиток у роки брежнєвського двадцятиліття (на відміну від епохи сталінізму, коли образ «вождя революції» не виступав окремо, а був лише тінню «батька народів»). Так, у плакатах, що були створені 1967 р. (до 50-річниці революції), образ Леніна трактується як позачасовий, вічний і незмінний атрибут суспільства. Ленін подається як всеосяжна політична фігура, що концентрує в собі фундаментальні зразки радянської ідентифікації.   ▪️У плакатах з виробничо-економічної тематики на початку 1980-х років до колишніх додалися нові гасла з закликами до технічної реконструк-ції народного господарства («Науку – на поля!», «Разом думати і творити! Велінням часу стало радикальне зближення науки і виробництва», «Нау-Продовольчої програми СРСР («Продовольча програма – всенародна справа»), перебу-дови господарського механізму, проблемі ефективності виробництва, дисципліни праці, якості продукції, економії («XXVI з’їздові КПРС – надпла-нову високоякісну продукцію за рахунок економії всіх видів ресурсів!», «Пускові будови п’ятирічки – достроково!», «Зміцнюй дисципліну! Бе-режи кожну робочу годину», «П’ятирічку якості, ефективності достроко-во!», «Наш зустрічний: висока ефективність, відмінна якість – щодня!»).   ▪️Змінилося трактування теми освіти: вже немає агітації за вступ до вишу, пропагується отримання робочих спеціальностей, навчання у профтехучилищах, як на плакатах художників А. Бондаря «Обери професію за покликанням!» (1984) та Т. Лящук «Ми молоді господарі землі!» (1981), де в центрі композиції – постать молодої людини-випускника ПТУ на тлі новобудов і сільськогосподарських ланів. Молодь закликають не поспішати до міста. В плакаті «Залишаюсь після школи в рідному селі» (1983) художниці Л. Постних змальовано ідилічний світ українського села. 